Диня - агротехніка вирощування

Ботаніко-біологічні особливості

    Диня (Cucumis melo L.) – однорічна трав’яниста рослина з сімейства гарбузових (Cucurbitaceae). Коренева система у дині розвинена слабше, ніж у кавуна. Основна маса коренів розташована в шарі 0-30 см. Диня – рослина однодомна. Цвітіння у дині починається на 30-50 день після появи сходів залежно від сорту і умов вирощування. Плоди у дині різної величини і забарвлення, дозрівають через 60 -120 днів після появи сходів залежно від сорту і умов вирощування. Насіння дині має еліпсоїдну форму, жовту або біле забарвлення.

    Диня вимоглива до тепла. При температурі нижче + 15°С насіння не сходять. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин + 28-30°С. Особливо високі вимоги до тепла пред’являє ця культура в період плодоношення і дозрівання плодів. Похмура і прохолодна погода негативно позначається на зростанні і формуванні врожаю.

    Диня добре переносить ґрунтову й повітряну посуху. Проте, як і кавун, вона особливо вимоглива до води на початку вегетації. Високі вимоги дині до структури і родючості ґрунту. Кращі для неї – добре прогріті, водопроникні, легкі суглинисті ґрунти з високим вмістом поживних речовин.

Агротехніка вирощування

Кращими попередниками для дині є зернобобові, цибулю, коренеплоди.

    Посів проводять, коли температура ґрунту на глибині 10 см прогріється до + 14-15°С. Схема посіву 150-200 х 50-60 см. Глибина загортання насіння 3-4 см. Витрата насіння 1,5-2 г на 10 м2(1,5-2,0 кг / га). Під осіннє перекопування вносять 20-30 кг перегною на 10 м2 (20-30 т / га), 900 г суперфосфату, 250 г калійної солі на 10 м2 (P2O5 180, K2O 100 кг діючої речовини на 1 га). Аміачну селітру в кількості 300 г на 10 м2 вносять в підгодівлі в кілька прийомів (N 100 д.р. / га). Застосування добрив підвищує врожайність, прискорює дозрівання на 5-10 днів, при цьому поліпшуються смакові якості, і збільшується вміст цукрів.

Проведення 3 – 4 поливів за вегетацію значно підвищують урожай.

    Диню ушкоджують баштанна попелиця, павутинний кліщ, трипси. При їх появі проводять обробки інсектицидами суми-альфа, золон, карате, фастак або іншими інсектицидами.

    Найбільш шкідливі хвороби – пероноспороз, антракноз, бактеріоз, борошниста роса. Проти борошнистої роси застосовують фунгіциди байлетон, топсин – М, препарати сірки. Проти пероноспорозу, бактеріозу та антракнозу: купроксат, хлорокис міді, оксихом, сандофан М8, акробат МЦ та ін. аналогічні препарати.