Китайська капуста - агротехніка вирощування
Ботаніко-біологічні особливості
Капуста китайська, різновид пекінська (Brassica pekinensis), на відміну від інших різновидів китайських капусти формує качан.
Вона дуже багата на вітаміни і має високу поживну цінність. Має дуже ніжний лист. Використовується в свіжому вигляді, для приготування салатів, перших і других страв.
Пекінська капуста має велику силу зростання і короткий період вегетації. Вік розсади становить 15-20 днів. Від посіву до дозрівання проходить 50-70 днів, в залежності від сорту (гібриду) та умов вирощування. Найкращі результати дає вирощування пекінської капусти ранньою весною для одержання надранньої продукції і восени – для отримання продукції в жовтні-листопаді з подальшим зберіганням.
Агротехніка вирощування
Кращими попередниками для пекінської капусти є однорічні бобові, гарбузові, ранні зернові, цибуля.
Для отримання раннього врожаю пекінської капусти обирають ділянки з легкими ґрунтами, які швидше прогріваються навесні.
Запорукою отримання раннього врожаю є здорова вирівняна розсада. Вона повинна мати вік 15-20 днів і 3-4 добре розвинених листа. Схема посадки пекінської капусти 50-55 х 40-50 см.
Необхідно враховувати, що пекінська капуста дуже чутлива до умов вирощування і температурному режиму, як під час вирощування розсади, так і у відкритому ґрунті. Ще однією особливістю пекінської капусти є схильність захворювання судинним і слизовим бактеріозами, особливо при переростанні розсади і пошкодженні кореневої системи при пересадці.
Тому для неї важливо дотримуватися сівозміни, використовувати тільки касетну розсаду або прямий посів у ґрунт.
При вирощуванні пекінської капусти може спостерігатися стрілкування (викидання квітконосів). Фактори, що сприяють стрілкуванню: різкі коливання температури в розсадний період; нерегулярний полив (пересихання субстрату в осередках касети); перетримання розсади в касетах більше 25 днів з моменту появи сходів (кількість днів залежить від розміру осередку); вплив негативних і / або низьких позитивних температур протягом тривалого періоду після висадки розсади; нерегулярний полив у відкритому ґрунті.
Для отримання високих врожаїв за вегетаційний період вносять 300 г нітроамофоски, 250 г аміачної селітри і 250 г калійної селітри на 10 м2 (N 170, P2O5 50, K2O 160 кг д.р. на 1 га). Нітроамофоску вносять в період осінньої підготовки ґрунту, аміачну і калійну селітри – протягом вегетації у вигляді підгодівлі. Норми внесення добрив коригують залежно від вмісту поживних елементів в ґрунті.
Регулярні поливи є одним з вирішальних чинників в технологічному циклі. Пекінську капусту поливають не менше 5-8 разів за сезон. Поливна норма становить 350-400 л на 10 м2 (350–400 м3/га) за один полив. Дуже ефективним є застосування крапельного зрошення та внесення водорозчинних добрив з поливною водою (фертигація). При цьому досягається більш рівномірне зволоження і розподіл добрив в кореневій зоні, більш ефективно використовується вода, менше ущільняється ґрунт, не утворюється ґрунтова кірка. Мінеральні добрива в легкорозчинній формі вносяться з кожним поливом.
Головки пекінської капусти зрізають до розкриття верхівки у вигляді «квітки» – до початку формування квітконоса, так як після початку формування квітконоса смакові і товарні якості різко погіршуються.
Особливу увагу при вирощуванні пекінської капусти необхідно приділяти боротьбі з шкідниками. Протягом вегетаційного періоду її ушкоджують попелиця, капустяні білявка і совка, капустяна міль, трипси. Вона більшою мірою, ніж інші види капусти, пошкоджується від хрестоцвітої блішки.
З хвороб найбільш шкідливими є судинний і слизистий бактеріози, фузаріозне в’янення. Заходи боротьби з шкідниками і хворобами пекінської капусти аналогічні вживаним на білокачанну капусту. Особливо важливо при цьому дотримання правильного сівозміни та проведення своєчасних хімічних обробок.