Перець солодкий - агротехніка вирощування

Ботаніко-біологічні особливості

Перець солодкий (Capsicum annuum L.) – однорічна рослина сімейства пасльонових (Solanaceae).

    Коренева система сильно розгалужена, розміщена в шарі ґрунту 20-30 см. Сільськогосподарська здатність кореневої системи перцю слабка.

Стебло на початку вегетації трав’янисте, а до періоду дозрівання плодів – дерев’яніє біля основи.

    Перець пред’являє високі вимоги до температури. Мінімальна температура для проростання насіння 14-15°С, при 13°С насіння не сходять, а ріст рослин припиняється. При сприятливих умовах сходи з’являються через 10-15 днів. Оптимальною для росту і розвитку перцю є температура 22-25°С, а для проростання насіння – 24-30°С.

    Перець вимогливий до світла. Недостатнє освітлення при вирощуванні розсади несприятливо позначається на стані рослин.

Вологість ґрунту і повітря є одним з важливих чинників для оптимального росту і розвитку перцю.

Оптимальна вологість ґрунту до плодоношення 70-75% НВ, а в період плодоношення – 80-85% НВ.

    Перець добре росте на ділянках з легкими, водопроникними і родючими ґрунтами, які добре прогріваються. На холодних важких ґрунтах перець погано розвивається і сильно уражається вертіциллезним в’яненням.

Агротехніка вирощування

Кращими попередниками є однорічні бобові, капуста, огірок, зернові культури.

    Основний спосіб вирощування – розсадний. Вік розсади 35-65 днів. Вихід розсади 270-450 (до 1000 при касетному способі вирощування) рослин з квадратного метра теплиць. Розсаду висаджують, коли мине загроза весняних заморозків, при температурі повітря не нижче 13-15°С, ґрунту – 10-12°С.

    Густота стояння рослин 30-50 тис. Рослин на 1 га. Орієнтовна схема посадки 70 х 30-50 см. Витрата насіння 0,5-1,0 г на 10 м2 відкритого ґрунту.

    Для отримання високих врожаїв перцю рекомендується вносити 40-50 кг органічних добрив на 10 м2 (40-50 т / га) і 1000 г нітроамофоски на 10 м2 (N 160, P2O5 160, K2O 160 кг д.р. на 1 га). Органічні, а також 2/3 мінеральних добрив вносять з осені під оранку, решта – протягом вегетації у вигляді підгодівлі. Норми внесення добрив коригують залежно від вмісту поживних елементів в ґрунті. Перець не переносить хлорвмісних добрив (калійна сіль, хлористий калій), тому необхідно застосовувати сірчанокислий калій або інші добрива, що не містять хлор. Перець вимогливий до наявності магнію. Його нестача в ґрунті може призвести до опадання листя, зниження врожаю і його якості. Магній рекомендується вносити у вигляді сульфату магнію з розрахунку 500-600 г на 10 м2 (Mg2O 80-100 кг д.р. на 1 га).

    Перець дуже вимогливий до забезпеченості вологою. При її нестачі, як і при надлишку, відбувається осипання квіток, бутонів, зав’язей. Перець поливають 8-13 разів нормою 350-400 л на 10 м2 (350-400 м3 / га) за один полив. При жаркій погоді інтервал між поливами становить 5-7 днів. Дуже ефективним є застосування крапельного зрошення та внесення водорозчинних добрив з поливною водою (фертигація). При цьому досягається більш рівномірне зволоження і розподіл добрив в кореневій зоні, більш ефективно використовується вода, менше ущільняється ґрунт, не утворюється ґрунтова кірка. Мінеральні добрива в легкорозчинній формі вносяться з кожним поливом.

    Найбільш поширені хвороби перцю – вертіциллезному в’янення, макроспоріоз, чорна бактеріальна плямистість, столбур перцю. Заходи боротьби: суворе дотримання сівозміни, високий рівень агротехніки, знищення сисних шкідників-переносників вірусів, обприскування фунгіцидами.

     Основні шкідники перцю – попелиця, совки, трипси. Для захисту слід проводити обприскування інсектицидами.